11 червня -
День здійснення мрій
Мечтать...Летать.. И думать о
прекрасном.
Во сне касаться звёзд и облаков.
И верить в то, что это не напрасно.
Что в жизни нашей будет всё легко.
Надеяться на Чудо...Верить в сказку..
Любить друг друга и тепло дарить.
И жить по настоящему...Без маски.
Смеяться...Плакать...И судьбу творить.
Дарить друг другу радость и улыбку
От счастья плакать...от любви сгорать..
И не бояться совершить ошибку...
Весь опыт жизни в Мудрость собирать.
Не думать о плохом...Не жить вчерашним.
Не злиться на судьбу, когда идёт не в масть...
Признаться в чувствах...Быть немного грешным
И наслаждаться этой жизнью всласть.
Дитинство - це чарівний час, наповнений чудесами, щоденними відкриттями і пригодами. Це розбиті коліна, ігри на свіжому повітрі, ляльки, машинки, безтурботність, біганина стрімголов. Це неповторний смак морозива з ваніллю, непідробний сміх, це мамині незрівнянні оладки з полуничним варенням. Сонце яскравіше, дерева вищі, сніг біліший, день довший, а ніч загадковіша, коли КОЖЕН тобі друг, а прикрощі забуваються за хвилину. Дитинство - щаслива пора Радості безмежної, Віри в Чудеса і Величезної Любові в кожній миті !!!
Что такое счастье?
Таким простым вопросом
Пожалуй, задавался не один философ.
А на самом деле счастье это просто.
Начинается оно с полуметра роста.
Это распашонки, пинетки и слюнявчик,
Новенький описанный мамин сарафанчик.
Рваные колготки, сбитые коленки,
Это разрисованные в коридоре стенки.
Счастье это мягкие теплые ладошки,
За диваном фантики, на диване крошки.
Это целый ворох сломанных игрушек,
Это постоянный грохот погремушек.
Счастье это пяточки босиком по полу.
Градусник под мышкой, слезы и уколы.
Ссадины и раны, синяки на лбу,
Это постоянное: Что? да Почему?
Счастье это санки, снеговик и горка.
Маленькая свечка на огромном торте.
Это бесконечное „Почитай мне сказку“,
Это ежедневные Хрюша со Степашкой.
Это теплый носик из-под одеяла,
Заяц на подушке, синяя пижама.
Брызги по всей ванной, пена на полу.
Кукольный театр, утренник в саду.
Что такое счастье? Проще нет ответа.
Оно есть у каждого – Это наши дети.
http://mamamozhetvse.ru/stixi-o-detyax-i-detstve.html
Зі святом останнього дзвоника!
Мы пока что в классе, на
уроке,
Но уже последний школьный
май,
За окошком, звонкий и
высокий,
Будоражит звон пичужьих
стай.
Зелень ослепляет новизною,
Головы всем кружит синева,
Юность в совокупности с
весною
Заявляет дерзкие права.
Влюблены мы, спорим все с
азартом,
Нам по сердцу шум и гам
весны,
Нас с трудом приковывают к
партам
Для успешной сдачи выпускных.
Теоремы, формулы, фигуры,
Книги с их бесчисленностью
строк…
Прозвенит в последний раз уж
скоро
Радостно и грустно нам
звонок.
То мрачнеют, то светлеют
лица,
Мы кусаем ручки, трём ладонью
лбы…
Заполняются последние
страницы
Беззаботных школяров судьбы.
https://hochu.ua/cat-relax/article-66895-trogatelnyie-i-krasivyie-stihi-na-posledniy-zvonok-dlya-shkolyi-ot-vyipusknikov/
17 травня -
День вишиванки
Вишиванка
- символ Батьківщини,
Дзеркало народної душі,
В колисанці купані хвилини,
Світло і тривоги у вірші.
Вишиванка
- дитинча кирпате,
Що квітки звиває в перепліт,
Материнські ласки, усміх тата,
Прадідів пророчий заповіт.
Вишиванка
- писанка чудова,
Звізда ясна, співи та вертеп.
Вишита сльозою рідна мова,
Думами дорога через степ.
Вишиванка
- біль на п`ядесталі,
Слава, воля, єдність, віра - ми.
Журавлем курличе, кличе далі,
Стелить вирій взорами-крильми.
Біля
річки дитинча кирпате,
Кинуло віночок в часу тлінь -
В плетиві надії, мрії, злато,
Загойдалась пісня поколіннь.
Колисанки
не забудь дитино,
В серці вишиванку залиши...
Не зліпити болем Батьківщину,
Як розбите дзеркало душі.
Юрій Лазірко
15 травня - Міжнародний день сім'ї
Берегите своих детей, —
Их за шалости не ругайте!
Зло своих неудачных дней
Никогда на них не срывайте!
Не сердитесь на них всерьёз,
Даже если они провинились,
Ничего нет дороже слёз,
Что с ресничек родных скатились!
Если валит усталость с ног
Совладать с нею нету мочи,
Ну, а к Вам подойдет сынок
Или руки протянет дочка —
Обнимите покрепче их,
Детской ласкою дорожите
Это счастья короткий миг —
Быть счастливыми поспешите !
Ведь растают как снег весной,
Промелькнут дни златые эти, —
И покинут очаг родной
Повзрослевшие Ваши дети !
Перелистывая альбом
С фотографиями детства,
С грустью вспомните о былом
О тех днях, когда были вместе !
Как же будете Вы хотеть
В это время опять вернуться —
Чтоб им маленьким песню спеть,
Щечки нежной губами коснуться!
И пока в доме детский смех,
От игрушек некуда деться —
Вы на свете счастливей всех,
Берегите, пожалуйста, детство !
Эдуард Асадов
20 березня - Міжнародний день щастя!
Щастя ховається в дрібницях. У шоколадних капкейках, приготованих усією сім'єю, нехай і трохи подгорівших. У несподівано осінній погоді, яка змушує заварювати запашний чай і кутатися в ковдру. У теплій кішці, що спить на колінах, мирно сопучи і не уявляючи навіть, що її ласкавий сон може приносити комусь радість. Щастя ховається в музиці, у французьких мотивах раннього сонячного ранку, у записах з платівок, що навівають спокій і дрімоту, у блюзі, переносячи тіло і розум у далекі 20-і роки, в один з занепалих барів Америки. Щастя ховається практично у всьому: в усмішках незнайомих тобі людей, у весняному сонці, заплутуючись у чиємусь волоссі, в улюбленій пісні, випадково почутій на вулиці, у філіжанці кави, у прохолодному душі, у новій книзі або в нових знайомих. У вірші, який ти готовий перечитувати знову і знову. У маминих обіймах, у розмовах на кухні до глибокої ночі. Щастя так багато, що не вистачить і всього життя, щоб описати, де воно тільки може ховатися. Головне - вірити в нього і невпинно, нескінченно бачити його у всьому і скрізь.
http://www.stihi.ru/2016/07/26/4302
