Любі коліжанки! Дозвольте запропонувати Вам "вчительські смаколики", які я відшукала, читаючи фахові журнали, спілкуючись з колегами і які з задоволенням використовую на своїх уроках.

Гра "Чарівний мішечок"

Учитель. Тут, у класі, за ніч побували герої різних творів і залишили свої речі. Перевіримо чутливість ваших пальців. Заплющіть ваші очі, візьміть у руку будь-який предмет з чарівного мішечка, уважно усвідомте на дотик найдрібніші фрагменти його рельєфу. Візуально складіть "портрет" цього предмета. Назвіть вашу річ, розплющіть очі і перевірте, чи правильно ви її визначили. Як ви гадаєте, кому цей предмет може належати? Розкажіть, як цей предмет характеризує героя, як він пов'язаний зі змістом твору, що вивчається.

"Справа в капелюсі"

Учні під веселу музику передають один одному капелюх. Коли закінчується музика, той, у кого в руках залишився капелюх, аналізує свою роботу на уроці або ставить оцінку тим, хто відповідав, і обгрунтовує її.

"Скриня зі старими речами"

Заглянемо в скриню зі старими речами. У ній знаходяться різні предмети, але ви повинні вибрати з цього оберемка тільки ті, що належать героям нашого твору, і назвати, кому саме.

 

"Чарівне дерево побажань"

Кожен учень по колу бере кольорову стрічку і висловлює добре побажання своєму однокласнику. Стрічка прив'язується до Чарівного дерева.

"Колір душі"

Уявіть себе в майстерні художника. Перед вами - чистий мольберт, фарби, палітра, пензлі. Якби ви були художником, які фарби використали для змалювання зовнішнього портрету героя твору? А для внутрішнього?

"Уся справа в капелюсі"

Учитель. Сьогодні у нас урок незвичайний, і вся справа "в капелюсі" (капелюх демонструється). У ньому - завдання для всіх нас. Усі по черзі витягують з капелюха папірці з завданнями (за біографією письменника, змістом твору тощо)

"Бачу, чую, відчуваю"

Читаючи твір, я ...

- бачу: небо, ліс, дощ, захід сонця;

- чую: шелест дерев, шум моря, музику ранку;

- відчуваю: натхнення, радість, світлу печаль.

"Книга на дотик"

Продовжте фразу: "Я беру в руки книгу і відчуваю..."

(м'який, приємний на дотик глянець; неповторне торкання пальцями до шорстоко паперу, трохи пожовклого по кутах...")

"Пісня героя"

Письменник В. Шукшин любив порівнювати життя людини з піснею. Про знайомих він говорив: "Прожив, як пісню проспівав". І уточнював: "Проспівав її пречудово" або навпаки: "Кепсько проспівав".

- А яку пісню "проспівав" герой нашого твору?